ВИСТУП ВАДИМА ІВЧЕНКО НА ЗБОРАХ ФЕРМЕРІВ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

Фото_2

“Необхідно зрозуміти, що нічого не буде змінюватися поки ми не побудуємо державну систему яка буде захищати кожного підприємця що працює на селі”. В. Івченко, 25.09.2018 р., м. Одеса 

На сьогоднішній день в аграрному секторі економіки України працює 45 тисяч сільськогосподарських підприємств, з них 34 тисячі це фермерські господарства, з яких 28 тисяч обробляють земельні угіддя площею до 500 гектарів. За даними Державної фіскальної служби України ще 22 тисячі з них мають обіг коштів до 1 млн гривень, а ще 5 тисяч – від 1 до 10 мільйонів. Це є один сегмент сільськогосподарських товаровиробників. Другий сегмент – це одноосібні селянські господарства, частина з яких знаходиться в «тіні» і не сплачує податків, хоча і виробляє сільськогосподарську продукцію.

Наприклад, в одному з районів одноосібник має декілька тисяч гектарів землі. З них половину він зареєстрував в Реєстрі речових прав, і відповідно сплачує всі податки. Іншу половину він не зареєстрував і відповідно ніяких податків не сплачує.

Ось таких господарств у нас є біля 4,5 мільйонів, і є у них біля 6 мільйонів гектарів землі! І якщо взяти 1 мільярд гривень, які передбачаються для підтримки фермерських господарств та відповідно для стимуляції виходу з тіні тих власників земельних паїв та орендарів, які працюють поза правовим полем, то вийде дуже мало на одне господарство – біля 200 гривен.

В той же час один зерновий холдинг, який має найбільший банк землі (700 000 га) і експортує сировину, забирає з державного бюджету більше 10 мільярдів гривень через відшкодування ПДВ і має всього 4 тисячі працівників!

Інший холдинг, який займається тваринництвом, по всій своїй інтеграції має 40 тисяч робітників. Відповідно в нього значно більше відрахувань з заробітної плати і наповнення бюджету. Він також отримує відшкодування ПДВ.

Тобто, є різні підприємства, різні форми господарювання і до кожного з них необхідно підходити індивідуально.

Але подивіться, коли працював спец режим ПДВ для всіх сільськогосподарських підприємств, загальна сума відшкодування становила 26 млрд гривень, з них оті фермери, які мають оборот менше 10 млн гривень отримували 1,94 млрд гривень відшкодувань.

Отже, якби повернення ПДВ було для всіх підприємств, як раніш, то втрати від зниження ціни на сою були б для фермерів цим компенсовані.

Стосовно землі. Попередні виступаючі вірно акцентували увагу на цій проблемі, бо вона болюча для всіх. Адже коли приїздить фермер і розповідає, що в його районі 6000 гектарів землі забрали під «кришуванням» нардепа – це ганьба владі. Або теж фермерське господарство «ДАР», коли за ніч його переписали на бомжа, а потім продали за 5 млн одному з депутатів обласної ради! Інший факт – фермерське господарство Строгого, в якого 10 разів стріляли з пневматичної зброї, коли він та його односельці стали на захист господарства. А сталося захоплення в результаті того, що «залізли» в Реєстр і переписали господарство на іншу особу. А факт в Київській області, коли злочинці залізли в будинок фермера, катували його та дружину, вимагаючи переписати землю. І таких випадків більше 400 по всій Україні. І про це потрібно не лише говорити, а в першу чергу діяти! Діяти не самим людям, а діяти Уряду, діяти Верховній Раді! Приймати відповідні програми по недопущенню рейдерства та бандитизму.

Ми, наша фракція у Верховній Раді, маємо відповідний законопроект, але пів-року не можемо його прийняти. Чому? Та тому, що цього не хочуть ті, хто очолюють Міністерство юстиції, і їх фракція не дає нам цього зробити у сесійній залі.

За потурання влади спритні ділки використовують різноманітні схеми, навіть стали залучати до цього АТОшників, зіштовхуючи інтереси фермерів та людей, які мають право першочергового отримання землі. Як правило, це виникає з фермерськими землями постійного користування, а особливо, коли помирає господар, якому колись ці землі були надані для створення господарства. В той же час поряд є сотні і тисячі гектарів вільних земель державної власності.

Таким чином відбуваються тіньові схеми перетікання цієї землі псевдо фермерам. Щоб цього уникнути, ми запропонували такий варіант – бери землю, якщо хочеш на ній працювати, але спочатку на 7 років в оренду, і лише потім можеш її приватизувати. Причому половину земель певної місцевості давати в такий спосіб, а іншу можливо пускати на аукціон. Знову ж таки, цей варіант заблокувала та ж фракція.

Ми визначили, що землі колективної власності до 2025 року повинні бути розпайовані, в іншому разі ця земля перейде територіальній громаді і вона буде нею розпоряджатися.

Але я підкреслюю – ми не змінимо нічого, аж поки фермери, через свою громадську організацію, не стануть впливати на владу, на її дії. Це стосується і «фермерського» мільярду, з якого багато з вас могли отримати допомогу. А в реальності використано лише 16,5 млн гривень, і не фак., що цей мільярд буде повністю використано до кінця року. І ваші пропозиції про спрямування 200 мільйонів до Укрдержфонду в цій ситуації доречні, але це зміна КВЕДів, голосування в Раді – а це час. Та й сам Фонд повинен бути готовим до ефективного використання цих коштів.

А на наступний рік необхідно запропонувати Уряду – що робити з цією категорією господарств які називаються одноосібникам, як їх вивести з «тіні» не задавивши податковими навантаженнями, як зробити щоб вони могли користатися державною підтримкою.

Ми запропонували таким господарям – реєструйся, а держава зі свого боку тобі компенсує податки, ти отримаєш статус товаровиробника, а звіт будеш здавати лише один раз в кінці року, десять років до тебе не будуть приходити контролюючі органи. А на додачу ти зможеш отримувати кредити, отримувати підтримку держави, дотації і тому подібне. Але для цього ще потрібно вирішити питання з нашими банками, заставити їх працювати з дрібними сільгоспвиробниками та спростити порядки отримання державної допомоги – зробити її чіткою, прозорою та доступною для всіх категорій.

Потрібно змінити порядок компенсації за придбаний посівний матеріал, адже не є новиною що якісного насіння вітчизняної селекції у нас практично не має.

Можливо дотації необхідно давати на якісь інші напрямки – сучасні, високотехнологічні проекти: системи поливу, відшкодування витрат електроенергії на поливних угіддях, високоточного внесення добрива.

Необхідно вирішувати, що робити з переробкою для малих та середніх господарств, що зробити, щоб їх продукція не вивозилася в якості сировини.

І це називається державною політикою. А сьогодні держава не виконує свої функції, не захищає своїх товаровиробників, залишила їх на одинці з їх проблемами: селянин і в полі працює, і себе захищає, створюючи загони самооборони.

 

Після закінчення виступу Вадим Івченко відповів на запитання учасників зборів.

Запитання з залу представника Запорізької делегації.

Яка доля земель постійного користування?

Вадим Івченко.

З 2014 року ми 5 разів реєстрували законопроекти про передачу земель постійного користування фермерам. Але проблема в 600 тисячах гектарів цих земель, які ніхто не хоче передавати фермерам і ця Верховна Рада фермерам ці землі не передасть. І ця Верховна Рада не проголосує за нормальний закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Ця Верховна Рада може лише відкрити «дикий» ринок землі, який обезземелить селян, створить неможливі умови для праці на цій землі.

Питання з залу про державні підприємства.

Вадим Івченко.

Більшість державних підприємств що підпорядковуються Мінагрополітики не виконують свої функції: «Конярство України» – 52 тисячі гектарів землі! Навіщо? У нас що, розвивається конярства. Я думаю – достатньо однієї бази і 5 – 7 тисяч гектарів. І так по інших підприємствах. Їх потрібно роздержавлювати.

Людмила Клєбанова, голова Ради жінок України, Одеса.

Що Ви знаєте про ініціативу ряду депутатів Верховної Ради про збільшення земельного податку на 300 %?

Вадим Івченко.

Я і наша фракція не голосували за бюджети, які подавала правляча коаліція, відповідно і не голосували за збільшення земельного податку.

Питання з залу.

Вже зараз зрозуміло, що 6 млрд гривень не буде використано за цільовим призначенням. Чи підтримуєте Ви позицію громадських організацій щодо направлення цих коштів на квазиаккумуляцію ПДВ

Вадим Івченко.

Квазиаккумуляція – це також елемент підтримки і потрібно щоб вона була для тих, хто її реально потребує.

 

Михайло Данкевич