ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ БЕЗ ГРИМУ

 

Коли про децентралізацію віщують державні чиновники, громадяни поблажливо посміхаються й переключають телевізор на інший канал. Мовляв, що з них візьмеш, самі не відають, що творять. Інша справа, коли йдеться вже про реальні урядові програми, за допомогою котрих влада отримує чергові транші від іноземних лихварів. Децентралізація – одна з таких програм. Думками про неї з нашим кореспондентом поділилися фермери з різних регіонів України, а узагальнити підняті питання ми попросили Народного депутата України Вадима Івченка.

Ивченко_кор-веб

Кор.: Вадиме Євгеновичу, як Ви оцінюєте ефективність Адміністративно-територіальної  реформи, започаткованої  в Україні під гаслами децентралізації влади і підвищення фінансової спроможності сільських територіальних громад? Зокрема, чи змінює вона життя пересічних селян і фермерських господарств?

Вадим Івченко: Те, що відбувається, реформою навіть не варто називати. Терміни реалізації програмних документів, покладені 2014 року в її основу, давно вичерпані, а більшість завдань залишилися утопічними прожектами. Так, про розрекламовану «добровільність об’єднання» дуже швидко забули, а фінансові можливості  одних громад збільшились виключно за рахунок інших. Та й сам процес так званого реформування віддали на відкуп чиновникам, які діють як лебідь, рак і щука з відомої байки. Як правильно, ніхто не знає, а діяти потрібно (за височайшим повелінням) «виключно в межах конституційних норм», інакше можна й за грати потрапити. В результаті така децентралізація демонструє свою відверту неефективність і неспроможність досягати поставлених цілей.

КРЕДИТИ ПІД 1% – ЕКОНОМІЯ КОШТІВ ДЛЯ ФЕРМЕРІВ

 

Редакція отримала від Мінагрополітики інформаційну довідка щодо стану фінансової підтримки фермерів у 2018 році за бюджетною програмою 2801230 «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств», якою передбачено видатки загального фонду держбюджету обсягом 1,0 мільярд гривень.

Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств (далі – Порядок) державні банки формують реєстри одержувачів і щомісяця до 10 числа (крім векселів) подають їх до Мінагрополітики.

Станом на 15 червня філіями банків здійснюється перевірка документів, поданих фермерськими господарствами за травень (усього 361 заявка) на відповідність вимогам Порядку для включення їх до реєстрів компенсації за відповідними напрямками.

Фінансування за вищевказаною програмою ще не здійснювалось, у зв’язку з тим, що до Мінагрополітики не надходили сформовані державними банками реєстри одержувачів фінансової допомоги.

 

Так, ПАТ АБ “Укргазбанк” офіційно надав реєстри одержувачів фінансової допомоги за травень місяць поточного року на загальну суму видатків у розмірі 719 666,25 грн. (11 заявок від фермерських господарств), за напрямами:

У Піднебесній зростає попит на свинину

На думку незалежного консультанта з питань розвитку  м’ясного бізнесу Євгена Шатохіна найближчі десять років в Китаї свинина буде найважливішим м’ясом. Тому українським експортерам свинини варто переорієнтуватися на цю країну з величезними економічними і людськими ресурсами. 

Японія готова купувати харчові продукти з України, але тільки високої якості

Плодоовочеві пюре, томатна паста, джеми, консервовані овочі та фрукти, горіхи, мед, кондитерські вироби та інші продукти високої якості мають попит у японських споживачів.

Кооперація в плодоовочівництві для освоєння нових ринків

Налагодити успішний експорт української плодоовочевої продукції можна, скооперувавши зусилля, вважає керівник Української плодоовочевої асоціації Федір Рибалко. Створення відповідного кооперативу дасть можливість вийти на світові ринки.